”¤в≥ть м≥сце у  арпатах де Ї: мальовничий середньог≥рський ландшафт, др≥муч≥ л≥си, крут≥ схили ≥ дик≥ зв≥р≥в, це
≥ Ї нац≥ональний природний парк "—кол≥вськ≥ Ѕескиди". ¬ 1983 роц≥ з метою охорони високопродуктивних
кор≥нних ¤лицево-букових та букових л≥с≥в цей край було оголошено —кол≥вським л≥совим заказником республ
≥канського значенн¤. ” лютому 1999 року зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”крањни в межах ƒрогобицького,
—кол≥вського ≥ “урк≥вського район≥в Ћьв≥вськоњ област≥ у басейнах р. —трий та њњ притоки ќп≥р на площ≥ 35 684
га (з них 24 702 га у пост≥йному користуванн≥ парку, 10 982 га - земл≥ ≥нших користувач≥в) був утворений
нац≥ональний природний парк "—кол≥вськ≥ Ѕескиди". ¬≥н дасть змогу зберегти ландшафти зах≥дноњ частини
”крањнських  арпат з типовими та ун≥кальними природними комплексами, що мають важливе
природоохоронне, еколог≥чне, естетичне, осв≥тнЇ та рекреац≥йне значенн¤. ÷е резерват самобутньоњ незайманоњ
природи, неповторноњ за своњми мальовничими краЇвидами. ћеж≥ парку в основному зб≥гаютьс¤ з межами
природних територ≥альних комплекс≥в ≥ проход¤ть по водод≥льних хребтах та руслах р≥чок. ƒо парку повн≥стю
або частково ув≥йшли к≥лька ран≥ше створених запов≥дних територ≥й: л≥совий заказник загальнодержавного
значенн¤ "—кол ≥вський", ландшафтн≥ заказники загальнодержавного значенн¤ "«елем≥нь" (частково) та
м≥сцевого значенн¤ "ћайдан", запов≥дн≥ урочища "ƒубинське", "—оп≥т", "∆уравлине". “еритор≥¤ парку
розташована в околиц¤х традиц≥йних курортних м≥сцевостей - —х≥дниц≥, —коле, —лавське. ќсобливе значенн¤
маЇ прилегле смт. —х≥дниц¤, де в 1970 роц≥ розв≥дано велик≥ запаси м≥неральних вод типу "Ќафтус¤".  р≥м того,
на територ≥њ парку Ї понад 30 м≥неральних джерел р≥зноњ бальнеолог≥чноњ д≥њ. ƒжерела л≥кувальних м≥неральних
вод в≥дом≥ ≥ в долин≥ р. –ибник ћайданський, околиц≥ с. Ќовий  ропивник та ≥нших. ¬≥дпочиваючих
приймають близько 50 санатор≥њв, панс≥онат≥в, баз в≥дпочинку ≥ туристичних, кемп≥нг≥в. ћ≥сто —коле
розташоване на берегах р. ќп≥р у мальовнич≥й г≥рськ≥й улоговин≥, а навколо - вкрит≥ хвойним л≥сом хребти
—кол ≥вських Ѕескид - центру зимового туризму.
 
ћ≥сц¤ перспективн≥ дл¤ рекреац≥йного використанн¤ - долина р. ¬елика р≥чка, фортец¤ " “устань"
(ѕ≥дгородц≥вське л≥сництво), долина р.  ам'¤нки (ƒубинське л≥сництво), урочища ѕавл≥в ѕот≥к, «елем'¤нка
(—кол≥вське л≥сництво), м. —коле, урочище ѕанас≥вка ( орост≥вське л≥сництво). ™ можливост≥ дл¤ розвитку тут
г≥рськолижного спорту на м≥жнародному р≥вн≥. „ерез територ≥ю парку проход¤ть автомоб≥льна ≥ зал≥знична
транспортн≥ артер≥њ м≥жнародного значенн¤, що робить його економ≥чно перспективним, особливо дл¤
≥ноземних рекреант≥в ≥ турист≥в. √уста р≥чкова мережа, ¤ку утворюють притоки р≥чок —трий та ќп≥р, робить цю
територ≥ю особливо привабливою дл¤ л≥тнього туризму, а довг≥ полог≥ г≥рськ≥ схили спри¤ють розвитку
г≥рськолижного спорту. «а ф≥зико-географ≥чним районуванн¤м парк розташований у межах район≥в
¬ерхньодн≥стровських та —кол≥вських Ѕескид, займаЇ п≥вн≥чн≥ макросхили останн≥х з абсолютними висотами
в≥д 600 до 1200 м. ќсновн≥ хребти прост¤гаютьс¤ з п≥вн≥чного заходу на п≥вденний сх≥д ≥ розчленован≥ на окрем≥
вершини верх≥в'¤ми численних поток≥в. ѕереважають ландшафтн≥ комплекси крутосхилого ероз≥йного
денудац≥йного л≥систого середньог≥р'¤. ¬ геолог≥чному в≥дношенн≥ - це —кибова та  росненська тектон≥чн≥
зони, ¤к≥ складен≥ осадовими породами крейдового та палеогенового в≥к≥в ≥ представлен≥ переважно вапнистим
п≥сковиковим фл≥шем, що накладаЇ певний в≥дбиток на характер ірунтового та природного рослинного
покриву. Ќа п≥вн≥чному заход≥ хребет —кол≥вських Ѕескид межуЇ з хребтом ѕарашки з найвищою вершиною
(гора ѕарашка) 1268 м. ¬нутр≥шн¤ частина —кол≥вських Ѕескид межуЇ ≥з —трийсько-—анською верховиною.
 
 л≥мат парку м'¤кий, пом≥рно теплий ≥ вологий. «има з частими в≥длигами при температур≥ в≥д 0 до + 5 ∞—.
“ривал≥сть вегетац≥йного пер≥оду становить 180 дн≥в. —ередн¤ температура с≥чн¤ - 4,5-6 ∞—, липн¤ +15,6-18,0
∞— при максимальн≥й + 30 ∞— ≥ м≥н≥мальн≥й - 31 ∞—. ќпад≥в випадаЇ 800-1100 мм на р≥к. —ередн¤ висота
сн≥гового покриву становить 39 см.
 
” ірунтовому покрив≥ переважають бур≥ г≥рсько-л≥сов≥, дуже щебенист≥ ірунти, спри¤тлив≥ дл¤ росту досить
численних вид≥в, з ¤ких лише судинних рослин нал≥чуЇтьс¤ близько 600 вид≥в (понад третина флористичного
багатства  арпат).
 
Ќа територ≥њ парку збереглис¤ рештки природних високопродуктивних ≥ б≥олог≥чно ст≥йких деревостан≥в - в≥ков≥
чист≥ буков≥ л≥си природного походженн¤, еталонн≥ смереков≥ ≥ ¤лицев≥ л≥си, ¤к≥ значною м≥рою в≥дображують
р≥зноман≥тн≥сть л≥сового покриву Ѕескид. ¬ид≥л¤ютьс¤ чист≥ високопродуктивн≥ маренков≥, волосистоосоков≥ та
зубницев≥ бучини прал≥сового характеру. ѕ≥дл ≥сок у них представлений поодинокими екземпл¤рами бузини
чорноњ, жимолост≥ пухнастоњ, л≥щини, горобини. “рав'¤ний ¤рус розвинений слабо. ялицев≥ бучини
формуютьс¤ на вищих г ≥псометричних р≥вн¤х у межах висот 700-900 м над р≥внем мор¤, у б≥льш вологих
умовах - уздовж малих ≥ великих поток≥в. „агарниковий ≥ трав'¤ний ¤руси в≥дзначаютьс¤ невеликою
з≥мкнут≥стю ≥ майже не в≥др≥зн¤ютьс¤ за своњм флористичним складом в≥д чистих бучин. Ќайвищ≥ положенн¤ у
рельЇф≥ займають смереково-¤лицево-буков≥ л≥си. ¬они представлен≥ дозр≥лими деревостанами в ≥ком 100 ≥
б≥льше рок≥в. Ќа в≥дм≥ну в≥д попередн≥х угруповань у трав'¤ному ¤рус≥ њх завжди переважають бореальн≥ види -
квасениц¤ звичайна, плаун булавовидний, др≥оптерис остистий, чорниц¤. Ќа крайових хребтах зустр≥чаютьс¤
р≥дк≥сн≥ дл¤ ”крањнських  арпат буков≥, ¤воров≥ та с≥ров≥льхов≥ л≥си з покривом л≥карських рослин - цибул≥
ведмежоњ та скопол≥њ карн≥ол≥йськоњ, що занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни. Ќа р≥чкових терасах ростуть також
р≥дк≥сн≥ с≥ров≥льшаники сконол≥Їво-лунар≥Їв≥, скопол≥Їво-ведмежоцибулев≥. ” геоботан≥чному в≥дношенн≥
ц≥кавими дл¤  арпат Ї смереков≥ ¤личники на г≥рсько-л≥сових п≥дзолистих ірунтах, а також осередки дуже
р≥дк≥сних у Ѕескидах кор≥нних смеречник≥в л≥соожинових та австр≥йськощитникових. Ќа кам'¤нистих схилах та
в ущелинах спостер≥гаЇтьс¤ типове дл¤ п≥вн≥чно-сх≥дного макросхилу  арпат ¤вище л≥тогенноњ ≥нверс≥њ
рослинност≥, коли по кам'¤нистих схилах смереков≥ л≥си спускаютьс¤ до висоти 600-800 м над р≥внем мор¤ ≥
ростуть нижче букових л≥с≥в. Ќа територ≥њ парку поширен≥ понад 50 вид≥в рослин, занесених до „ервоноњ книги
”крањни. —еред них арн≥ка г≥рська, астранц≥¤ велика, баранець звичайний, билинець довгорогий, б≥лоцв≥т
весн¤ний, булатки довголиста та червона, гудайЇра повзуча, зозулин≥ сльози серцелист≥, л≥л≥¤ л≥сова, лунар≥¤
оживаюча, любка дволиста, п≥дсн ≥жник звичайний, п≥зньоцв≥т ос≥нн≥й, левкорх≥с б≥луватий, скопол≥¤
карн≥ол≥йська, траунштейнера кул¤ста, шафран √ейфел≥в, к≥лька вид≥в пальчатокор≥нника. Ѕ≥льше 100 вид≥в
аборигенноњ флори парку використовуЇ оф≥ц≥йна та народна медицина.
 
Ѕагатий ≥ р≥зноман≥тний видовий склад фауни у —кол≥вських Ѕескидах. “ут вод¤тьс¤ олень благородний, козул¤,
кабан дикий, заЇць-русак, б≥лка, лисиц¤ звичайна, куниц≥ л≥сова ≥ кам'¤на, вовк, ведм≥дь бурий, з р≥дк≥сних вид≥в
- борсук, кутора мала, пол≥вка мала вод¤на, горностай, к≥т л ≥совий, рись звичайна. ” 1965 роц≥ з Ѕ≥ловезькоњ
ѕущ≥ сюди завезено 10 зубр≥в, ¤к≥ добре прижилис¤ ≥ дають потомство. ≤з птах≥в гн≥зд¤тьс¤ тетерев, р¤бчик,
д¤тли зелений ≥ трипалий, шишкар ¤линовий, плиска г≥рська, щеврик г≥рський, беркут, шул≥ка рудий, сова с≥ра,
сапсан, а також занесен≥ до „ервоноњ книги ”крањни глухар, лелека чорний, п≥дорлик малий, сорокопуд с≥рий.
’арактерними плазунами Ї гадюка звичайна, вуж звичайний, ¤щ≥рки прудка, зелена та живородна. ƒо
„ервоноњ книги ”крањни занесен≥ полоз л≥совий, тритони карпатський ≥ г≥рський, саламандра пл¤миста. « комах
поширен≥ л≥сов≥ шк≥дники: короњди смерековий ≥ буковий, вусач ¤линовий, непарний шовкопр¤д, плодожерка
букова.
 
«ображенн¤ тремб≥тар¤ б≥л¤ дороги - це немов в≥зитна картка нац≥онального природного парку " —кол≥вськ≥
Ѕескиди", краю г≥р ≥ природних див, що приваблюЇ своЇю красою тис¤ч≥ людей. ÷е край талановитих
народних ум≥льц≥в, самобутн≥ вироби ¤ких (р≥зьблен≥ дерев'¤н≥ реч≥, вишивки, килими, намиста, керам≥ка,
предмети од¤гу) ц≥нуютьс¤ далеко за межами  арпат. ÷ей край користуЇтьс¤ великою попул¤рн≥стю серед
турист≥в. “аЇмнич≥ чари в≥кових величних л≥с≥в, безмежн≥ панорами г ≥р на фон≥ синього неба, численн≥ г≥рськ≥
потоки прозороњ води, ц≥лющ≥ м≥неральн≥ джерела, смарагдов≥ полонини приваблюють, зачаровують ≥ дають
в≥дпочинок. ≤з найдавн≥ших пам'¤ток  ињвськоњ –ус≥ тут б≥л¤ с. ”рич збереглис¤ руњни твердин≥ “устань, могила
кињвського кн¤з¤ —в¤тослава ¬олодимировича (на правому берез≥ р. ќп≥р). “ут д≥¤ли загони опричник≥в ј.
ƒзигановича, ќ. ƒовбуша, бував ≤. ‘ранко.
  
IIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIIII
”частки и недвижимость
в  арпатах.
xatakar@nm.ru
www.xatakar.nm.ru
 упи себе кусочек  арпат
(097) 66-99-837
Hosted by uCoz