ѕриродним джерелам ц≥лющоњ ЂЌафтус≥ї
властиве особливе поЇднанн¤ розчинених
орган≥чних речовин ≥ м≥кроелемент≥в, що
зустр≥чаЇтьс¤ лише в
—х≥дницько-“рускавецькому район≥  арпат.
ƒосконале вивченн¤ геолог≥чноњ будови надр
цього рег≥ону даЇ п≥дставу стверджувати:
ЂЌафтус¤ї формуЇтьс¤ на глибин≥ близько ста
метр≥в. ѕоверхнев≥ дощов≥ води проникають у
ц≥ глибини ≥ вимивають з навколишн≥х пор≥д,
переважно мен≥л≥тових сланц≥в, орган≥чн≥
речовини ≥ насичуютьс¤ с≥рководнем. “ут вони
зм≥шуютьс¤ з багатими на м≥кроелементи
глибинними водами –аточинського розлому.
ѕоЇднанн¤ в певних пропорц≥¤х орган≥чних
речовин ≥ м≥кроелемент≥в зумовлюЇ феномен
ц≥лющоњ м≥неральноњ води ЂЌафтус¤ї. √еологи
ЌјЌ ”крањни описали понад 500 джерел
м≥неральних вод  арпат. ЂЌафтус¤ї визнана
найкращою.
 
Е—х≥дниц¤ прокидаЇтьс¤ рано. Ѕудь-¤коњ пори
року стежками-дор≥жками посп≥шають до джерел
люди, аби напитис¤ ц≥лющоњ ЂЌафтус≥ї. ÷¤
водиц¤ допомагаЇ позбутис¤ захворювань
нирок, печ≥нки, жовчного м≥хура, жовчовив≥дних
шл¤х≥в, порушень обм≥ну речовин, хрон≥чних
панкреатит≥в, анем≥й, хвороб
шлунково-кишкового тракту, вивести з орган≥зму
рад≥онукл≥ди (що особливо актуально дл¤
жител≥в „орнобильськоњ зони), очистити
орган≥зм в≥д шлак≥в. Ћ≥кувальна д≥¤ ц≥Їњ
м≥неральноњ води значно перевершуЇ вплив
багатьох медикаментозних засоб≥в ≥ збер≥гаЇтьс¤
нав≥ть, ¤кщо розбавити воду у 200250 раз≥в!
”н≥кальною —х≥дницю можна назвати ще й
тому, що на одн≥й пор≥вн¤но невелик≥й територ≥њ
зосереджен≥ р≥зн≥ види л≥кувальних вод:
слабом≥нерал≥зован≥ на зразок ЂЌафтус≥ї з
розчиненими орган≥чними речовинами в
к≥лькост≥ 1030 мг/л; слабо м≥нерал≥зован≥ зал≥зист≥
води з≥ вм≥стом зал≥за в≥д 20 до 70 мг/л; ун≥кальн≥
лужн≥ (содов≥) м≥неральн≥ води типу ЂЅоржом≥ї,
¤ких, за вин¤тком пол¤нськоњ групи, не маЇ
жоден курорт ”крањни. ™ в —х≥дниц≥ ще один тип
м≥неральних вод  хлоридно-натр≥Їв≥ з
п≥двищеним вм≥стом брому (м≥нерал≥зац≥¤ в≥д
35-100 мг/л), ¤к≥ можуть використовуватис¤ ¤к
внутр≥шньо, так ≥ зовн≥шньо при функц≥ональних
розладах нервовоњ системи та захворюванн¤х
шк≥ри, але вони ще чекають на своЇ вивченн¤.
 р≥м того, б≥л¤ п≥дн≥жж¤ одн≥Їњ з г≥р, де смереки
заступають зарослу в≥льхами ≥ верболозом
тр¤совину, знайдено велик≥ поклади л≥кувальноњ
гр¤з≥, висновки про доц≥льн≥сть медичного
застосуванн¤ ¤коњ зробили науковц≥ курорту
ћацеста з √руз≥њ ще у 1976 роц≥Е ј ск≥льки тут
ще нев≥дкритого ≥ нерозв≥даного! ≈ксплуатац≥йн≥
запаси м≥неральних вод типу ЂЌафтус¤ї на
курорт≥ —х≥дниц¤, ¤к≥ були затверджен≥ ще у 1975
роц≥, становл¤ть 64,6 кубометра на добу! ÷е в
п≥втора разу перевищуЇ запаси аналог≥чних вод
курорту “рускавець.
 
ј ¤ка тут краса, ¤ка природа! ƒо реч≥, —х≥дниц¤
маЇ статус ≥ курорту, ≥ г≥рського населеного
пункту, що взагал≥ Ї р≥дк≥сним в ”крањн≥.
–озташоване селище в мальовнич≥й долин≥,
оточен≥й г≥рськими пасмами  арпат на висот≥
600 метр≥в над р≥внем мор¤. ¬ершини г≥р
с¤гають близько тис¤ч≥ метр≥в. “ут св≥й
особливий м≥крокл≥мат, насто¤ний на хвоњ
смерекових ≥ соснових бор≥в, чар-з≥лл≥ безл≥ч≥
л≥карських рослин. «има м'¤ка, з в≥длигами. Ћ≥то
тепле, сон¤чн≥ дн≥ чергуютьс¤, ¤к звичайно в
 арпатах, з похмурими ≥ дощовими. ѕов≥тр¤ ц≥Їњ
г≥рськоњ м≥сцевост≥ насичене легкими еф≥рними
смолами, розр≥джене, з дещо пониженим
вм≥стом кисню, що впливаЇ на частоту ≥ глибину
диханн¤, стимулюЇ кровотворн≥ процеси.
 
 
 
 
 
 
 
”частки и недвижимость
в  арпатах.
xatakar@nm.ru
www.xatakar.nm.ru
 упи себе кусочек  арпат
(097) 66-99-837
Hosted by uCoz